Інклюзивна освіта: основні положення

ЮНЕСКО розглядає інклюзію як підхід, що «динамічно розвивається, полягає в позитивному відношенні до різноманітності учнів і в сприйнятті індивідуальних особливостей не як проблеми, а як можливості для збагачення процесу пізнання». Тому рух у напрямі інклюзії - це не тільки технічна або організаційна зміна, але і своя філософія.

• Інклюзія: як розшифрувати?
• Ключові елементи інклюзивної освіти
• Основні принципи та цінності інклюзивної освіти
• Інтеграція vs. інклюзія
• Переваги інклюзивної освіти

Інклюзія: як розшифрувати?

Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та поза його межами.

Інклюзія розглядається як процес визнання і реагування на різноманітність потреб всіх тих, хто навчається. Вона припускає їх активну участь в процесі отримання знань, в культурному і суспільному житті. Інклюзія приводить до зменшення сегрегації в системі освіти. Вона вимагає змін і модифікацій змісту, підходів, структури і стратегії освіти з урахуванням потреб усіх дітей, керуючись переконаністю, що системи загальної освіти зобов'язані навчати усіх дітей.

Інклюзія особливо підкреслює надання можливостей для рівної участі дітей з інвалідністю (фізичною, соціальною і емоційною) в загальній системі здобування освіти, для індивідуального вибору і отримання спеціальних послуг і пристосувань для тих, кому це необхідно.

При визначенні інклюзії важливо відзначити наступні моменти.

Мається на увазі:

• заохочення відмінностей;
• користь для тих, хто навчається, а не тільки для тих, хто піддається виключенню;
• відсутність в школі дітей, які можуть відчувати себе виключеними;
• надання рівного доступу до освіти або створення спеціальних умов для певних категорій дітей без їх виключення.

Не мається на увазі:

• реформа тільки спеціальної освіти, але реформа як формальної, так і неформальної освіти;
• реагування тільки на відмінності, але також підвищення якості освіти для тих, хто навчається;
• спеціальні школи, але можлива додаткова підтримка для учнів у загальній системі освіти;
• задоволення потреб тільки дітей з інвалідністю;
• задоволення потреб однієї дитини за рахунок іншого.

Інклюзивна освіта включає:

• визнання рівної цінності для суспільства всіх учнів і педагогічних працівників;
• підвищення ступеня участі учнів у навчальному процесі та позашкільних заходах й одночасне зменшення рівня ізольованості частини учнів;
• зміни в політиці навчального закладу, практиці та шкільній культурі з метою приведення їх у відповідність з різноманітними потребами учнів, які навчаються в даному навчальному закладі;
• Подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх учнів, а не тільки учнів з інвалідністю та учнів з особливими освітніми потребами;
• аналіз і вивчення спроб подолання бар’єрів і покращення доступності навчальних закладів для окремих категорій учнів. Проведення реформ і змін, спрямованих на користь усіх учнів;
• переконання, що відмінності між учнями – це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати;
• визнання прав дітей на отримання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, що розташовані за місцем проживання;
• покращення ситуації у школах у цілому як для учнів, так і для педагогів.
• визнання ролі шкіл не тільки в підвищенні академічних показників учнів, а й у розвитку місцевих громад;
• розвиток партнерських відносин між школами і місцевими громадами;
• визнання того, що інклюзія в освіті – це один з аспектів інклюзії в суспільстві.